Життя і творчість Миколи Костянтиновича Реріха

Життя і творчість Миколи Костянтиновича Реріха.

Микола Костянтинович Реріх народився в 1874 році в Петербурзі у сім'ї юриста. Там же закінчив гімназію, а потім, юридичний факультет університету і паралельно Академію мистецтв по класу професора А. І. Куінджі.

Знання історії, захоплення археологією і етнографією дали йому можливість вільно писати картини на теми Древньої Русі, створюючи жанр історичного пейзажу. Глибокий сприйнятливий природній розум, поєднаний із постійним поповненням знань і вражаючою працездатністю, дозволили Миколі Костянтиновичу ще у молоді роки стати енциклопедично освіченою людиною.

Роздуми Реріха як історіка і філософа були направлені на вивчення спільності коренів культур Заходу і Сходу.

В 20-х роках, на основі отриманих раніше запрошень, М.К. Реріх організовує виставки своїх картин в Швеції, Данії, Центральній Європі, а потім в Америці. Виставки принесли художнику світову славу. В Нью-Йорку був створений музей і культурний центр ім. М. К. Реріха. Саме в Америці набрала реальних форм ідея художника про Центрально-Азіатську експедицію.

Експедиція тривала чотири з половиною роки. За цей час були зібрані колекції, записані древні перекази та легенди Сходу, які дали можливість співставити їх зміст із європейськими сагами, билинами, піснями і дійти до висновку про спільність коренів двох регіонів і єдність індо-європейської культури.

Ніхто, мабуть, не зробив так багато за своє життя, як Микола Костянтинович і його дружина Олена Іванівна.

Понад сім з половиною тисяч живописних полотен, дванадцять книг складної філософської системи “Жива Етика”, багаточисельні літературно-філософські твори, організація різних культурних закладів у Європі та Америці, враховуючи відомий Музей М. Реріха в Нью-Йорку, дві великі експедиції, організація Інституту Гімалайських досліджень в Кулу (Індія), з якими співпрацювали найвидатніші вчені світу, починаючи з Альберта Ейнштейна і закінчуючи академіком М.І.Вавіловим.

М. К. Реріх був ініціатором Пакту про захист культурних цінностей під час збройних конфліктів.

При сучасному здичавінні і знищенні залишків культурних досягнень великого минулого , його постать піднімалась як напружений докір, як останній символ творця і співця, що кличе до Краси вічної.

Картини М.К.Реріха духовний злет художника, здатного фарбами на полотні піднімати глибокі філософські проблеми, які хвилювали і будуть хвилювати людство, допоки існує життя на Землі.Дивлячись на його роботи, відчуваєш печать вічності і мудрого спокою, велич і значимість.

В театральному мистецтві М.К.Реріх здійснив революцію. Разом із Бенуа (французький художник) сприяли тому аби театрально-декоративне мистецтво стало самостійним жанром поряд із акторським, режисерським, музичним.

Слава Реріха-художника перекрила славу Реріха-поета. А між тим, літературна творчість Миколи Костянтиновича є не лише своєрідним вираженням його світогляду, але й оригінальним явищем російської літератури початку ХХ ст. Творчість М.К.Реріха несе у собі відлуння синтезу двох великих культур Західної і Східної.

Пафос реріхівського мистецтва в перетворені людини, в розширенні та витонченні свідомості, в закликах слідувати шляхом світла. Реріх поєднує найновіші дослідження науки і древні вірування. Для нього не існує часу плинного, істини тимчасової. Устремління у Вічність характерна риса творчості Реріха.

Попередня сторінка Наступна сторінка